СВЯТИЙ ВЕЧІР. РІЗДВО.

СВЯТИЙ ВЕЧІР. РІЗДВО.

РОЖДЕСТВО

Вот и наступил Новый 2015 год! Каждая страна отпраздновала этот праздник по-своему. Однако зимние праздники не заканчиваются на этом.

Январь – это Новогодье, Рождество, Крещение!

Так, накануне Рождества 6 января Украина будет праздновать Рождественский сочельник (Святвечір). Кутья. Коляда. Не едят до первой звезды.

Приметы на Святвечер.

  o   Ясные дни в Рождественский пост – к хорошему урожаю.

  o   Небо звёздное – много ягод будет летом.

7 января – Рождество Христово (Різдво).

Приметы на Рождество.

  o   «Рождественские морозы огнём пекут или снегом секут».

  o   Сильные холода сулят надёжный урожай.

  o   Снег на Рождество – урожайное лето, тепло – холодная весна.

  o   Снег вьётся до крыши – рожь будет выше.

  o   На Рождество метель – пчёлы хорошо роиться будут, иней – урожай на хлеб, небо звёздное – на горох.

Что это за праздник и как отмечается он в Украине?

Що ж то за СВЯТИЙ ВЕЧІР?

Святий вечір – це одне з дуже урочистих свят. Його відзначають напередодні Різдва 6 січня.

Зі Святвечором пов"язаний обряд приготування першої куті. Її називали багатою, тому що крім неї готували ще 11 пісних страв. Серед цих  страв обов"язково були борщ, картопля, риба, гриби, пироги з капустою та з квасолею, узвар… Готували кутю з очищеного зерна пшениці чи ячменю, а на півдні України з рису.

Кутя вважалася основною обрядовою їжею, з якою пов"язано чимало обрядових дій. Так, після її приготування, дивилися в горщик: якщо готові зернятка піднялися вище вінчика – то на добробут, якщо запали – на лихе передвістя.

До зварених зерняток додавали трохи меду, заправляли товченим маком, волоськими горіхами, родзинками та іншою смакотою, а потім додавали узвар.

І в цей день був ще один важливий обряд: «нести кутю на покутю». Вона неодмінно мала стояти в новому горщикові протягом усіх свят. Горщик прикривали хлібом та дрібком солі.

На покуті, де мала стояти кутя, робили кубельце з сіна, в яке і ставили горщик. Після свят частину сіна віддавали тваринам, а решту тримали для кубел, в яких мали нестися кури чи висиджуватися курчата. На Слобожанщині з цього сіна готували купелю для немовлят.

Волиняни напередодні Різдва мастили хатню долівку (вона була глиняна), вносили оберемок сіна і стелили його під столом. Це сіно мало пролежати там до свята Водохреща. Якщо у ньому переспав кіт або пес, то було дуже доброю ознакою.

У західних областях до хати вносили плуга, ярмо  або столярське приладдя, випікали тістечка, обрядовий хліб, який також ставили на покуть.

Ото ж, як тільки на небосхилі з"являлася перша підвечірня зірка, всією родиною сідали за багатий стіл із 12 різноманітних страв, звідси й назва – «Багата кутя», чи «Багатий Святвечір».

Під час вечері голова сімейства пропонував пом"янути покійників і запросити їх на Святвечір. Обряд поминання померлих є в усіх регіонах.

Кожен із присутніх, з"ївши три ложки куті, мав посмакувати всі страви. Потім ще раз з"їсти кутю та узвар.

Після вечері діти обов"язково відносили обрядові їжу своїм хрещеним, а на Херсонщині робили це напередодні вечері. Матері клали на тарілку книш чи калачі, цукерки, і діти, зайшовши до хати хрещеної, казали: «Добрий вечір! Мама і тато прислали вам хліб-сіль і вечерю…». Хрещені забирали принесену вечерю і взамін давали свою та обдаровували дітей горіхами, цукерками чи грішми.

Не менш цікаві передріздвяні обряди побутували в Карпатах і на Закарпатті. Крім куті тут пекли спеціальний обрядовий хліб – карачун, крачун, хлібець.

З Багатим Святвечором пов"язано чимало повір"їв. Господарі готували для взуття нові солом"яні устілки, які носили до свята Василя, потім перевертали їх на другий бік, а після Водохреща підкурювали корів, які хворіли.

На Лівобережжі хлопці та дівчата робили устілки з сіна, що лежало на покуті для правого чобота, а напередодні Нового року клали під подушку, приказуючи: «Хто мені судиться, той сю ніч присниться».

Крім того, дівчата мили посуд і відносили його на вулицю, постукуючи в миски: звідки одізветься пес, туди піде заміж.

На Святвечір першими розпочинали колядувати діти, а вже потім молодь чи навіть дорослі (на Західній Україні). На Західному Поділлі – лише вранці наступної днини.

РІЗДВО.

Різдво – це одне з найвідоміших і найвеличніших свят. Розпочиналося воно опівночі після Святвечора. Люди йшли до церкви на нічну божу службу для ушанування новонародженого Христа.

Після цього вся родина збиралася на святковий і вже не пісний сніданок. Розговівшись, лягали спочивати. В обідню пору одружені діти відвідували своїх батьків або дідусів та бабусь. Із собою вони брали три хлібини, кутю, сало, ковбаси, посвячений вінок та пляшку горілки.

Увечері гуляння розпочиналося з новою силою, але тільки на Слобідській Україні, Поліссі, Гуцульщині.

Різдвяні колядницькі гуртки складали переважно парубки. Гуртувалися вони по окремих вулицях або кутках. Потім обирали серед себе старшого (отамана, «березу») та міхоношу, який носив зібрані продукти. До складу цих гуртків нерідко входили музики й танцюристи.

На Східній Україні гуртки обходили хати із різдвяною зіркою, на Західній – із ляльковим або живим вертепом.

Колядники, заходячи на подвір"я кожної хати, славили господарів, бажали їм здоров"я, щастя, щедрого врожаю, добробуту. Вважалося, що їх побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю.

…Пошли, Боже, літа многі 

Цього дому господарю, 

Щоб і хліб родився,

Щоб і скот плодився,                       

Щоб цей пан-господар 

Нічим не журився.

Господарі щедро винагороджували колядників калачами, солодощами, дрібними монетами.

Прогнозування, пов"язані зі Святвечором.

  o   Зоряне небо на багату кутю – кури добре нестимуться та вродить горох.

  o   Місячна ніч – врожай на баштани.

  o   Ожеледь на деревах – вродять горіхи й садовина.

  o   Сніг іде – врожай на яблука.

  o   Іній або сніг – на мокре літо й дорід зернових.

  o   Увечері чисте й зоряне небо – на сухе й урожайне літо, і навпаки.

Віщування погоди на врожай за Різдвяним днем.

  o   Якщо сонячний день – дорід на хліб.

  o   На Різдво йде сніг – заврожаїться озимина.

  o   Якщо на Різдво буде багато бурульок понад стріхою, то вродить ярина, особливо ячмінь.

  o   Як  за дві неділі перед Різдвом рясний іній, то перед Петром (12 липня) буде на гречці рясний цвіт.

  o   В який день випало Різдво, в такий треба починати жнива.

Хочется, чтобы все самые лучшие пожелания колядующих в год Синей Деревянной Козы обязательно сбылись.

Хочется пожелать всем счастья, благополучия в семье, успехов на работе, процветания в бизнесе и самое главное здоровья.

Предлагаю позаботиться о своём здоровье вместе с компанией LifePharm Global Network и её уникальнейшим продуктом Ламинином.

 ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ В ЛУЧШИЕ ГОДЫ ВАШЕЙ ЖИЗНИ!  

P.S. Вам понравилась статья? Хотите поделиться с друзьями? Нажмите кнопку «Закладки» внизу и выберите соц сети. Спасибо!