Щедрий вечір, Щедра кутя. Старий Новий рік. Щедрый вечер. Старый Новый год.

Щедрий вечір, Щедра кутя. 

Старий Новий рік.

Щедрый вечер. Старый Новый год.

Украинские народные традиции зимних праздников – это пожелания мира, счастья, добра, здоровья, любви и чарующее волшебство!

Кажется совсем недавно - 6-7 января украинцы праздновали Рождественский Сочельник (Святвечір) и рождение Христа – Рождество Христово.

А 13-14 января  - уже Щедрый вечер и Старый Новый Год! Старинные народные обряды - Щедрая кутя, щедровки, гадания и приметы на погоду.

Щедрий вечір, Щедра кутя, Меланки.

Упродовж тижня, починаючи з Різдва, люди не працювали, а лише святкували, пишно проводили вечори.

Щедрий вечір припадає на 13 січня і до цього свята готували другу обрядову кутю – Щедру. На відміну від Багатої, її можна було заправляти скороминою. 

На Поліссі зерно варили зі смальцем. У Наддніпрянщині пекли пироги з м"ясом і смажили гречані млинці на свинячому смальці. На Півдні України робили бублики, а на Гуцульщині – вареники. Дехто навіть різав чорну курку, щоб інші кури добре неслися.

Сідаючи до вечері, кожен одягав нову або свіжовипрасовану сорочку і користувався спеціально поміченою ложкою.

Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальниці. Юнки, зібравшись у гурти, із щедрівками відвідували сусідів, а дівчата-підлітки щедрували поодинці чи гуртом. Парубки в цей час «водили Меланку» - перевдягненого в жіноче вбрання жартівника.  

          

Ми щедруєм і співаєм і під вікном.

Щастя, долі Вам бажаєм всім гуртом.

Хай квітують Ваші ниви золоті,

Щоб життя було щасливе в майбутті!
                   

Цього дня дівчата також ворожили. 

- Вони рахували поліна, принесені в хату. Якщо парна кількість полін, то бути весіллю. Потім, заплющивши очі, брали навмання одне з них: якщо в корі, пряме та гладеньке – буде чоловік багатий, гарний і добрий, а поліно без кори – бідний. 

- Або ж, скільки сягало сили, охоплювали обома руками штахетини та рахували їх, приказуючи: «Вдовець- молодець». На якій зупинилася лічилка, таким і буде суджений.

- Витягували зі стріхи соломину: якщо з колоском та ще й із зернами – подружнє життя буде щасливим.

- Перед ворітьми насипали по три купки зерна, а вранці спостерігали: якщо не зачепане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.

- На Гуцульщині дівчата зав"язували собі очі хусткою і навпомацки рахували кілля в плетеному паркані до дев"яти. Дев"ятий перев"язували хустинкою і ранком дивилися, коли рівний, гарний – то й  наречений такий буде, горбатий - буде доля крива.

- На Слобожанщині дівчата розкладали опівночі вогнище на березі річки, а на льоду прорубували ополонку. Коли вогнище розгоралося, кожна з дівчат брала тліючу головню і кидала її в ополонку: затріщить вогонь на воді – за багатого заміж піде, тільки «пшикне» головня без ніякого тріску – за бідного.

 Прогнози на погоду в цей святковий Щедрий вечір.

- Небо в зірках – врожай на гриби й горох.

- Падає м"який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

- Сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, здоров"я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу – на неврожай і хвороби.

- Багато пухнастого інію на деревах – до врожаю зернових і доброго медозбору.

- Ожеледь на деревах – уродить садовина.

- Зоряне небо – добре нестимуться кури.

 - Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу – на врожай, до заходу – на недорід.

- Якщо на Меланії відлига, то слід чекати теплого літа. Казали: «Яка Меланка, такі й Петро з Павлом».

Старий Новий Рік, Святого Василя.

Ось вже й 14 січня сукає в двері, дуже бажане свято кожної родини - Старий Новий Рік.

З ним пов"язували кращі сподівання на добробут, родинну злагоду, щедрий урожай зернових та садовини…

У Карпатах, найцікавіше проходили новорічні обряди.

Зранку на Меланки газдині спеціально мастили печі глиною, щоб догодити їй, бо вона «цілорічно робить свою службу, а на Василя йде в танок». Піч завше була почесним місцем в оселі, при якій, навіть, не годилося лихословити, вчиняти лайки та бійки, бо це був великий гріх.

Крім того, господиня опівночі, одягши чоловічу шапку й узявши горнятко та хліб, йшла до джерела, тричі занурювала посудину у воду і, наповнивши до вінця, верталася до хати, змочувала чоло присутнім і приказувала: «Аби були такі величні, як Святий Василь!».

Після цього клала в посудину з водою срібні монети, а вдосвіта, коли дітлахи збиралися на посівання, давала умитися цілющою джерелицею, «аби велися гроші протягом року».

Від Святвечора й до Старого Нового року не годилося виносити з хати сміття, «щоб не винести з ним і своєї долі». Вранці на Новий рік те сміття сипали на одну купу в саду та підпалювали. Вважалося, що цей вогонь мав чудодійну силу. Ним обкурювали садові дерева, «щоб краще родили». Гуцули стрибали через такий вогонь, примовляючи на врожай.

На Західному Поділлі від Різдва до Старого Нового року хату замітали на дві половини. Сміття, що від середини до порога, виносили, а те, що підмітали до покуття, зберігали до Старого Нового року. Вранці його підпалювали біля воріт, і всі домашні перестрибували через багаття, потім перегонили й тварин «аби всяка нечисть на вогні залишилась, а всі чистими увійшли в Новий рік».

На Київщині сіном, що було постелене під скатертиною на Святий Вечір, господар перев"язував вранці на Новий рік дерева в саду, «щоб нечисть на деревах не заводилась».

Із приходом Василя починалися нові обрядові дійства. Найцікавішим було засівання осель збіжжям. Здебільшого це робили підлітки.

У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було – вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Вдягнувшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім, чи пшеничним зерном і, ставши перед образами засівали власну хату: «На щастя, на здоров"я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем!». Батьки давали хлопцям гроші.

Потім вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти й отримати найкращій подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише млинці та пироги.

Аби сіялось-родилось,

На гаразд усе робилось,

У садочку, в полі, в хаті

Щоб добра було багато,

Сію, сію, посіваю

Щастя, радості бажаю.

Аби вам весь Новий рік

Було краще ніж той рік.

Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники – товариства. Вони вибирали поміж себе старшого.

На Чернігівщині головного посівальника садовили на лаву, приказуючи: «Сядь же у нас та посидь, щоб усе добре садилося: кури, гуси, качки, рої та старости!».

Тому, нерідко, юні посівальники водили з собою ще й перевдягнутого в козу парубка з великими вухами, зробленими з колосків.

Нехай всі побажання на Щедрий Вечір та Старий Новий Рік обов"язково справдяться! І нехай кожна людина почувається здоровою! Миру й злагоди кожній родині!     

Від хати до хати,                                          

Від ганку до ганку

Дарунки багаті

Розносить Меланка.

А вдосвіта зранку

Рум"яні й веселі

Василь і Меланка

Засіють оселю

Ячменем і житом

При щирому слові,

Щоб Бог дав прожити

Від нині в любові.

У добрім здоров"ї,

У парі і в масті

Щоб в тихій розмові

Ховалося щастя.

Добра для родини

І дітям гостинців,

А для України

Дай Бог українців!

Старий Новий Рік, свято Василя – це пора, коли «сонце вже повертало на літо».

С НОВЫМ ГОДОМ, С НОВЫМ СЧАСТЬЕМ, НОВЫМИ НАДЕЖДАМИ

  И КРЕПКИМ ЗДОРОВЬЕМ!!!

ДОБРО ПОЖАЛОВАТЬ В ЛУЧШИЕ ГОДЫ ВАШЕЙ ЖИЗНИ!!!

P.S. Вам понравилась статья? Хотите поделиться с друзьями? Нажмите кнопку «Закладки» внизу и выберите соц сети. Спасибо!